Сьогодні висотними будівлями навряд чи кого можна здивувати – багатоповерхівки височіють практично в кожному обласному центрі, а в мегаполісах розростаються цілі комплекси хмарочосів із десятками поверхів.
Пропонована стаття розповість про найпершу висотку, зведену в нашій столиці. Даний архітектурний витвір, відомий під назвою Будинок Гінзбурга, свого часу був унікальним. На жаль, до наших днів він не зберігся.
Історія першого хмарочоса
Автор та особливості проекту
Будувати перший хмарочос у Києві розпочали ще до початку Першої світової. Його проект був розроблений відомими одеськими архітекторами – Федором Троупянським та Адольфом Мінкусом.
Ця архітектурна розробка була на той давно минулий час для Російської імперії, до складу якої тоді входив Київ, дійсно новаторською:
- різні частини споруди мали неоднакову кількість поверхів – вона була зумовлена розміщенням будівельної конструкції на пагорбі, а це складний для реалізації будь-яких архітектурних рішень рельєф;
- відповідна висотка вперше була обладнана ліфтами – автоматичні підйомники були виготовлені компанією США «Отіс»;
- кошторис реалізації проекту загалом склав 1,5 мільйона рублів, для забудови було використано близько 12 мільйонів одиниць цегли;
- точні дані щодо висоти цього об’єкту не збереглися – одні джерела свідчать, що вона сягала зі шпилем, який увінчував будинок, 60 метрів, інші фахівці називають цифру 70 метрів.
Почали зводити дану одинадцятиповерхову споруду в 1910 році, а завершили її двома роками пізніше. Місцем для будівництва дому обрали пагорб над Майданом.
Забудовником висотки став сам Лев Гінзбург, що був також її власником, відомим київським підприємцем.
Функціонал, який виконував відповідний хмарочос, цілком відповідав би й реаліям сучасної архітектури. Приміщення першого поверху на ньому відводились для торгівельного центру. На поверхах від другого до найвищого розташувався елітний готель з фешенебельними номерами.
Найвищим в Україні будинок Гінзбурга був аж до 1928 року, доки в Харкові не завершилося спорудження Держпрому.
Коли та як хмарочос був зруйнований?
Надто довго милувати своєю величчю киян та гостей міста цій висотці не судилося. Її історія скінчилася в 1941 році.
За часів Другої світової війни, після вторгнення нацистів на територію СРСР, у даній багатоповерхівці розміщалася підпільна штаб-квартира. Її мешканцем був радянський диверсант Іван Кудря.
За кілька днів до окупації Києва фашистами підрозділи радянських військ почали мінувати міський центр – такою була директива НКВД.
У режимі строгої секретності відбувалося мінування водогону, мостів через Дніпро, електростанцій та залізничних колій.
Вибухівка для цих операцій зберігалася в різних спорудах Хрещатика, в тому числі й у підвальному приміщенні Будинку Гінзбурга.
24 вересня, на п’ятий день окупації міста, хмарочос та кілька будівель поруч із ним були підірвані. Вони злетіли в повітря. Від хмарочосу лишився каркас – наскільки добротно був зведений цей дім. Під руїнами будівель загинули як гітлерівці, так і мирні кияни.
Згодом представники радянської влади збиралися провину за руйнацію скласти на Івана Кудрю. Проте на заваді стали факти втечі цього диверсанту – очевидні бачили, як він стрімголов вибігав із Будинку Гінзбурга напіводягненим незадовго до вибуху. Це означало, що він не зміг би здійснити підрив власного таємного штабу фізично.
Каркас хмарочосу продовжував стояти на своєму місці до 50-х років. Після цього рештки багатоповерхівки буди знесені. У 1955 році на її місці розпочали будувати новий архітектурний об’єкт. Споруда шістнадцятиповерхового готелю була завершена в 1961 році. Спочатку цей готельний заклад називався «Москва», пізніше його перейменували на «Україну».
Цікаві факти про хмарочос на його власника
Відомо кілька інтересних моментів цю висотну будівлю та людину, у власності якої свого часу перебував даний дім:
- Лев Гінзбург прийняв рішення займатися будівельним бізнесом у 19 років, а пізніше він заснував власну контору, яка за 10 років існування обійшла всіх конкурентів у Києві престижні замовлення довіряли тільки їй;
- фірмовий знак підприємця сприймався як засвідчення надійності, еталон якості, а всі проекти, які виконувала компанія, завжди здавалися в зазначені терміни;
- крім легендарного хмарочоса бізнесмен керував спорудженням багатьох існуючих нині в Києві об’єктів (це театр імені Франка та театр оперети, Національна опера, НБУ та національний художній музей);
- форма Будинку Гінзбурга нагадувала літеру П – це був дім-квартал, виконаний у стилі модерн з невеликим внутрішнім двором;
- за даними істориків, дана споруда свого часу могла б конкурувати з багатоповерховими будівлями Канади, США, Німеччини та Аргентини;
- адаптуючи будівлю до рельєфу основи, фахівці зробили її з боку вулиці Інститутської восьми – та дев’ятиповерховою, а від Хрещатика вона мала 11 поверхів;
- у хмарочосі налічувалося близько 500 приміщень, у тому числі 94 готельних номери;
- до революції 1917 року Гінзбург вважався одним із найзаможніших киян, а помер він у 1926 року в бідності в одній із лікарень Києва.
Є відомості, що після революції підприємцю пропонували будівельні проекти в Сполучених Штатах, але він, будучи патріотом, від них відмовився.
