Наш код нації формує багато складових: це наша історія, традиції, поезія, музика, архітектурні пам’ятки, визначні місця та постаті, якими ми пишаємося, та завдяки яким гордо заявляємо про себе на міжнародній арені. Архітектурні пам’ятки в різні історичні періоди мали своє значення для нашої держави, одні були оборонними спорудами, інші культурними центрами тощо. Однією з таких архітектурних пам’яток є Маріїнський палац у Києві, який нині називають президентською резиденцією, оскільки зазвичай саме у цій будівлі проходять урочисті події загальнодержавного рівня, прийом іноземних гостей.
Історія створення Маріїнського палацу
Збудований палац був у 1744 році за наказом цариці Єлизавети Петрівни, яка побувала у Києві, і щоб наступні поїздки було де зупинитись цариця подала ідею створення власної резиденції. Місцем розміщення даної будівлі було обрано територію на дніпровських схилах поблизу Києво-Печерської лаври. Проєктом палацу займався італійський архітектор Бартоломео Растреллі. Проте самим будівництвом керував архітектор Іван Мічурін. Побудовано резиденцію у стилі бароко. Остаточно спорудження царського палацу завершилось у 1755 році, а з кінця XIII століття початку XIX будівля стає резиденцією генерал-губернаторів Київської губернії. У 1819 році внаслідок пожежі було зруйновано дерев’яний II поверх, внаслідок чого будівля стає казармою. Першою з осіб хто відвідав палац була Катерина II.
У 1868-1870 роках почали відновлення палацу за наказом Олександра II, відновлення було доручено архітектору Маєвському. Було побудовано другий поверх вже з каменю, у центральній частині прибудували балкон зі сходами у центральній частині. Після відбудови палацу Олександр II разом з дружиною відвідали його. Саме на честь дружини й має назву Маріїнський палац, яка дуже любила Київ і переїхала жити у резиденцію, до 1917 року будівля офіційно була резиденцією князів, а після революції там розмістився технікум, а згодом розмістили сільськогосподарський музей.
У 1945-1949 роках палац відбудовували під керівництвом українського архітектора Павла Альошина, при чому зовні істотних змін палац не зазнав, а от внутрішні приміщення реставрували, змінили інтер’єр і пристосували для потреб громадських організацій, а у 1975 році вирішили відновити палац у формах, які були максимально наближені до архітектури Растреллі. У 2007 році розпочали реставрацію, яку планували завершити до 2011 року, проте роботи тривали до 2017, а у 2018 році офіційно було відкрито Маріїнський палац з нагоди дипломатичної зустрічі Президента України з представниками іноземних держав та міжнародних організацій.
Маріїнський палац: архітектура
Екстер’єр
Маріїнський палац побудований у стилі бароко, має симетричну композицію, двоповерховий комплекс та одноповерхові бічні флігелі. Фасади виконані у пишних формах коринфського ордера, рустуванні стін, мають ажурні парапети та ліплення на вікнах. Пофарбована будівля у стилі українського бароко з бірюзовими стінами, світло-жовтими колонами, карнизами, що підкреслює вишуканість та урочистість Маріїнського палацу.
Біля палацу знаходиться Маріїнський парк, названий так відповідно до назви будівлі, яка розміщена поряд. Парк має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Має численні пам’ятки, паркові скульптури, міст закоханих є улюбленим місцем молодят, де вони прикріплюють замок, як символ міцного кохання тощо.
Інтер’єр
Внутрішнє оформлення кожної кімнати відрізняється одне від одного, головною окрасою палацу є білий зал, який розміщений у центральній частині, з’єднаний він із вестибюлем високими арочними прорізами.
Біля білого залу розміщені зелена вітальня та банкетний зал, всі зали побудовані з переважанням певного кольору, звідси й назви кімнат, решта кімнат виконані у складних тонах, на стінах палацу можна побачити картини майстрів XIII-XX століть, а стіни розписані італійським художником Камілла Алліуді.
Цікаві факти про Маріїнський палац
За протоколами під час офіційних візитів в Україну посадових осіб, представників інших країн-прийом проводять саме у Маріїнському палаці.
На фоні палацу знімали фільм “Дні Турбіних”, де будівля виступала як гетьманська резиденція.
Відкриття церемонії Євробачення було поблизу Маріїнського палацу, тоді у парку постелили найдовшу червону доріжку-265 метрів.
У Маріїнському палаці є гостьова книга, де почесні гості України залишають свої пам’ятні записи та побажання.
Що можна побачити у палаці
Екскурсія триває 45 хвилин. За цей час ви можете відвідати вишукану церемоніальну залу та залу для переговорів, побачити на власні очі цю розкіш у якій виконано інтер’єр будівлі, експозицію картин написаних ще у XIII-XX столітті відомими художниками.
На вітринах одного з коридорів палацу ви можете побачити подарунки Президентові України, які отримані від перших осіб багатьох держав світу та делегацій. Окрему та важливу нішу займають подарунки Президентові від учасників АТО, а також гіди розкажуть вам про візити у палац відомих гостей.
Як потрапити у Маріїнський палац
Щоб потрапити до будівлі необхідно замовити екскурсію, яка проходить кожну п’ятницю, щосуботи та щонеділі з 10:00 до 17:00, а у четвер двері палацу відкриті для шкільних екскурсій, можна попередньо забронювати дату та час візиту на офіційному сайті Маріїнського палацу, а безпосередньо перед початком екскурсії купити квиток, та мати при собі документи, що посвідчують особу, вартість квитка становить 150 грн, пільговий 75 грн, для дітей віком до 7 років вхід безплатний.
Знаходиться туристична пам’ятка за адресою місто Київ, вул. Михайла Грушевського 5А.
Маріїнський парк — архітектурна пам’ятка України, яка набула значного політичного значення, адже стала резиденцією Президента України, де проходить прийом впливових представників інших держав, проводять офіційні прийоми, проводять важливі переговори, а також палац отримав сучасну візуальну ідентифікацію, це перша айдентика, яку розробляють для пам’яток архітектури.
Більше про цікаві місця Києва можна подивитись в розділі Туризм на нашому сайті.