Однією з найбільш визначних культурних пам’яток нашої держави та її сакральних символів є величний монумент, відомий під назвою Батьківщина-мати.
Недавно ця велична статуя була реконструйована в рамках держаної програми декомунізації – на її щиті замість радянського герба з’явився український тризуб.
Даний пам’ятник, що є гордістю киян і є перлиною зодчества нашої столиці, має дивовижну історію та вважається одним із найвищих скульптурних зображень, існуючих на планеті.
Історія створення монумента
Спочатку монумент задумувався як атрибут, що увіковічить перемогу радянського народу над фашизмом у Другій світовій.
Вперше ідея звести таку споруду виникла ще до завершення війни, в 1943 році, коли нашим військам вдалося форсувати Дніпро, проганяючи ворога з рідної землі.
Є думка, що спочатку владою було запропоновано спорудити відповідну символічну статую у вигляді постаті Сталіна. Проте на той час реалізувати такі плани виявилось неможливо – завадила повоєнна криза.
Повернулися до проекту архітектори на початку 70-х років, напередодні 1500-ї річниці Києва. Авторство першої розробки належить видатному зодчому Євгенію Вучетичу.
Натурницю, що позувала для створення моделі майбутнього пам’ятника, цей фахівець знайшов випадково – нею стала художниця Ніна Данилейко. Знайдена була дана молода жінка випадково – її помітили на алеї Ботанічного саду. Ніна підробляла там сторожем, а навчалась вона на бджоляра.
Задум скульпторів був грандіозним: вони першочергово хотіли створити монумент висотою більш ніж 100 метрів, а навкруг статуї планували встановлення 30-метрових барельєфів і парадного входу від набережної Дніпра.
Образ художниці архітектори трансформували в образ захисниці, атрибут, що мав підкреслювати масштабність радянських досягнень та лідерство СРСР на світовій арені.
Вучетич не зміг повністю втілити проект у життя – його життя обірвалося в 1974 році, але робота над пам’ятником продовжувалася ще декілька років під керівництвом художника Василя Бородая.
Завершене спорудження скульптури було в 1981 році за безпосередньої участі Київського заводу Паризької комуни, що нині має назву ПрАТ ЕСМА.
Батьківщина-мати: цікаві факти
Відомо багато інтересних деталей, що пов’язані зі створенням Батьківщини-матері, яку по праву можна вважати одним із найвизначніших скульптурних шедеврів України та світу.
- Василь Бородай, що вклав у пам’ятник найбільше праці, був не лише впливовим українським та радянським митцем. Він є автором пам’ятника Тарасові Шевченку в США (Нью-Йорк). А в Києві творіннями цього художника є композиція, що зображує засновників міста, на набережній та скульптура Лесі Українки в Маріїнському парку.
- Якщо вірити легенді, верхівку меча монумента на 12 метрів нижчою від дзвіниці Києво-Печерської Лаври архітектори зробили свідомо. У народі кажуть, що це рішення було прийняте авторами скульптури на прохання київського митрополита. Патріарх переконував зодчих, що буцімто, якщо меч буде вищим від хреста, що вінчає храм, атрибут війни домінуватиме над символом смирення – тож у майбутньому станеться війна. Святого отця послухали, меч опустили, але війна, на жаль, виявилася неминучою.
- Багато ідей, що мали відношення до проекту Батьківщина-мати, було відкинуто, бо їх не схвалив Бородай. Відомо, що статую пропонували зробити в лавровому вінку, з немовлям та чашею в руках. Головний художник наполіг на щиті та мечі в піднятих догори руках – ця поза є демонстрацією тріумфу захисниці, гордої за перемогу над ворогом.
- Загальна вага монумента складає близько півтисячі тон. З них на основний каркас приходиться понад 280 тонн, на допоміжний – 108 тонн, а на сталеву нержавіючу обшивку товщиною 1,5 мм, що є зовнішнім шаром скульптури, – майже 90 тонн. При цьому висота пам’ятника сягає 102 метрів, і 40 із них приходиться на п’єдестал. Габарити щита становлять 12х8 метрів, а меч вирізняється довжиною 16 метрів.
- Хоч Київська область є регіоном з низькою ймовірністю землетрусів, створювачі Батьківщини-матері передбачили сейсмостійкість цієї споруди. Вістря меча обладнали спеціальним пристроєм, що забезпечує гасіння коливань вітрового навантаження, а витривалість монумента в умовах землетрусу була випробувана у Москві. Науковці проводили відповідне дослідження, використовуючи спеціально виготовлену десятиметрову копію статуї.
2017 року пам’ятник Батьківщина-мати був внесений до книги рекордів України в номінації «Найвищий 3D mapping на монументальній скульптурі». Підставою для відповідного рішення стало проведення світлового шоу в рамках відомого вокального турніру «Євробачення», що тоді проходив у Києві. Фахівці з освітлення продемонстрували на статуї чотирнадцять варіантів національного вбрання. Це були етнічні костюми народів із країн-учасниць пісенного конкурсу.
Переосмислення й реконструкція
Задум замінити барельєф на щиті монумента у вигляді радянського герба на тризуб мав місце ще до повномасштабного вторгнення в Україну, але початок війни прискорив реалізацію цього проекту.
Даній реконструкції передувало голосування громадян України в застосунку «Дія». Результати опитування показали, що близько 85% його учасників підтримують рішення щодо заміни символу давно неіснуючої тоталітарної країни гербом України.
Виготовлення нового герба для щита взяла на себе компанія «Метінвест» підприємства «Запоріжсталь». Раніше, 1981року, на цьому ж заводі вироблявся матеріал для всього монументу. Сталь для тризуба використали преміальної якості, західноєвропейського виробництва.
Меценатами для реконструкції пам’ятника стали місцеві підприємці – державні кошти на цю благородну справу не витрачалися.
До травня 2023 року була завершена робота над проектними документами щодо відповідного реконструювання, а його практичне втілення розпочалося 30 липня демонтажем радянського атрибута.
Загалом роботи тривали близько тижня, як це передбачав графік. Умови виявились непростими – будівельникам ставав на заваді поривчастий вітер та повітряні тривоги, на час яких працівникам доводилося спускатися вниз.
На ранок 6 серпня тризуб уже був установлений на щит пам’ятника. За словами колишнього міністра культури, Олександра Ткаченка, ця робота була надзвичайно відповідальною та технологічно складною.
Її результатом став тріумф історичної справедливості.
Екскурсії та оглядові майданчики
Статуя Батьківщина-мати, яку зараз все частіше називають Україною-матір’ю, є визначним місцем нашої столиці й усієї держави.
На монументі встановлені оглядові майданчики, що дозволяють оглянути Київ, мальовничий та величний, з висоти пташиного польоту.
Нижній майданчик, обладнаний раритетними біноклями 1946 року, встановлений на висоті 36 метрів. З нього можна помилуватися київськими пейзажами.
А справжні поціновувачі екстриму мають можливість потрапити на оточений ґратами верхній оглядовий майданчик, що знаходиться на щиті статуї. Це можливість насолодитися розкішним панорамним видом столиці з висоти 91 метр.
Варто знати, що для відповідного екскурсу є багато обмежень. Наприклад, туди не пускають людей зі значним обсягом надмірної ваги, бо прохід є дуже вузьким, а також осіб, що не досягли повноліття. Не можна збиратися на верхній майданчик під час опадів, сильних поривів вітру, за температури, нижчої від +5 градусів та в спекотну погоду.
Шлях до верхнього майданчика спершу передбачає підйом на ліфті з крихітною кабіною, а потім по сходах всередині труби: спочатку вони йдуть похило, під кутом, а далі вертикально.
Екстремальні екскурсії, що можливі за один раз для двох осіб, обов’язково супроводжує інструктор.
Монумент Батьківщина-мати, який увінчав головну споруду Меморіального комплексу – візитівка нашої столиці та один із відомих символів української державності. На думку фахівців, стилістика цього пам’ятника є еклектичною – він є симбіозом монументального мистецтва минулої епохи з ренесансними ідеалами наших сучасників, фізичними й духовно-естетичними.
Більше про історію культурних пам’яток столиці читайте тут.
