Свято-Троїцький храм або Троїцька церква – столичний православний храм, збудований архітектором Павлом Спарро у 1856—1859 роках. Читайте далі Троїцька церква Київ: історія, цікаві факти, коли збудована Троїцька церква в Києві, де знаходиться.
Троїцької церкви: сторінки історії
Лише деякі кияни сьогодні знають, що 100 років тому на Троїцькій площі на перетині вулиць Великої Васильківської та Жилянської стояла невелика дерев’яна церква.
Історія Свято-Троїцького храму сягає середини 19 століття, коли з ініціативи тодішнього київського градоначальника Філарета (Амфітеатрова) у Старому місті Києва було засновано парафію.
Священнослужителі відчували, що у Верхньому місті вже було багато храмів, а в нових мікрорайонах, які будувалися біля Лук’янівки та річки Львів, не було жодного храму.
На прохання митрополита міська влада вирішила перенести три з 13 парафіяльних храмів – Вознесіння Господнього, Златоуста і Святої Трійці – в історичний центр Києва. Остання церква була розташована на нинішній вулиці Алли Тарасової.
Незабаром церкву розібрали і знесли. Натомість на розі вулиць Великої Васильківської та Жилянської збудували нову дерев’яну церкву.
Проект нового храму розробив київський архітектор Пабло Спаро у 1852 році. Будівельні роботи розпочалися через чотири роки, а освячення храму відбулося 12 жовтня 1859 року. До нової будівлі було перенесено реліквії парафії Пресвятої Трійці, в тому числі старовинну ікону Божої Матері, яка була подарована міському Леґіону.
Вона була створена в 1760 році архітектором Іваном Мічуріним, парафіянином колишньої церкви Святої Трійці в Києві, який керував будівництвом Андріївської церкви та Маріїнського палацу.
Церква Святої Трійці мала восьмигранний парапет, увінчаний центральним хрестом, і дзвіницю з парапетним дахом над бабинцем. Вікна були оздоблені простими фільонками.
За спогадами киян, ця дерев’яна церква була невеликою і непримітною, але в другій половині 19 століття вона домінувала в районі, де переважали невисокі будівлі.
Виставка 1913 року та недобудований купол нової церкви в Єрмакові.
Серед відомих парафіян церкви був історик Володимир Антонович, який жив неподалік. Володимир Антонович, який у 1880-х роках побудував свій будинок на розі вулиць Кузнічної (яка сьогодні має його ім’я) та Жилянської, де жив до самої смерті у 1908 році.
Ще одним цікавим фактом в історії церкви Святої Трійці є ім’я її першого настоятеля, священника Євфимія Ботвиновського. Письменник Микола Лєсков описує його в “Ківанській старовині” як людину простої і чесної вдачі, дуже чуйну і самовіддану. Лєсков також стверджує, що отець Євфимій поховав свою померлу дружину в імпровізованому склепі під новою церквою, що будувалася.
Коли наприкінці 19 століття Київ накрила перша хвиля будівельної лихоманки, нове місто швидко розбудовувалося. Будівництво цегляних будинків у цьому районі процвітало, а населення муніципалітету неухильно зростало.
У 1880-х роках на церковному подвір’ї за проектом Володимира Ніколаєва була збудована каплиця Пантелеймона. Нижня частина церкви та дзвіниця були вкриті черепицею. Стіни церкви спочатку були дерев’яними, але наприкінці 19 століття було зведено нову цегляну стіну зі сторожкою. Однак, оскільки громада продовжувала зростати, на початку 20 століття за проектом Єфена Єрмакова було розпочато будівництво нового кам’яного храму поруч із церквою Святої Трійці.
За цим планом це була двоповерхова будівля в псевдоросійському стилі з величезним центральним куполом-цибулиною на потужному барабані, до якого були прибудовані чотири менші куполи-цибулини. Із західного боку була прибудована п’ятиповерхова дзвіниця.
Висота головного храму з хрестом на центральному куполі мала становити 56,5 метрів, а дзвіниця з хрестом – понад 65 метрів.
Однак через високу вартість будівництва – понад 189 000 рублів – цей план так і не був повністю реалізований, і в 1903 році парафіяни доручили відомому архітектору Володимиру Ніколаєву спроектувати церкву Святої Трійці за нижчою ціною.
Ніколаєв запропонував дешевший варіант, який передбачав зменшення розмірів церкви, ліквідацію дзвіниці та завершення її шатровим куполом з чотирма невеликими куполами-цибулинами, що зробило загальну висоту храму понад 40 метрів. Бюджет становив приблизно 104 000 рублів.
Однак керівництво парафії виступило проти цього, оскільки вони хотіли побудувати пишний православний храм у новій забудованій місцевості, який би конкурував з церквою Святого Миколая. Тому план Єрмакова мав бути реалізований у кілька етапів (перший етап – основна будівля, другий – дзвіниця).
У вересні 1911 року відбулася урочиста церемонія закладання першого каменя у фундамент нового храму, який мав бути збудований за цим проектом. Наріжний камінь майбутнього храму заклав митрополит Київський і Галицький Флавіан (Холодецький).
Нова церква була збудована безпосередньо за східною апсидою старого храму.
Однак через брак коштів і неодноразові зміни планів стару церкву так і не відбудували.
З приходом радянської влади будівництво припинилося назавжди, а недобудований костел був знесений у 1930-х роках, але старий дерев’яний храм уцілів. У 1930-х роках церкву закрили, а богослужіння відновилися під час Другої світової війни та німецької окупації.
Троїцька церква у сучасній міській забудові
Церква продовжувала функціонувати після війни і була знесена в ніч на 25 вересня 1962 року для “ремонту дороги”. Рештки костелу досі невідомі.
Частину місця церкви зайняв перший камінь у фундамент першого в Києві 16-поверхового будинку на вулиці Великій Васильківській, 51, збудованого між 1965 і 1969 роками.
У 2015 році на незабудованій ділянці землі, де колись стояла церква Святої Трійці, архітектурна форма якої була схожа на проект Євгена Єрмакова, почалося будівництво величезного собору Української православної церкви.
У 2015 році розпочалося будівництво нового храму. Нове будівництво тривалий час викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Кияни обурювалися російським архітектурним стилем будівель, зведених у центрі Києва під час війни, і неодноразово висловлювали невдоволення близькістю новобудови до школи.
Незадоволення викликав і архітектурний стиль нової церкви.
Троїцька церква цікаві факти
У 2004 році під храмом Святої Трійці був побудований підземний храм в ім’я великомученика Димитрія Солунського. Спочатку ця церква не була включена в проект, але з часом настоятель, протоієрей Димитрій Григорак, вирішив облаштувати в ній місце для молитви. Підземний храм став теплим і гостинним. Як наслідок, почали відбуватися хрещення. Це вже стало традицією. Розписи виконали галицькі майстри сакрального живопису під керівництвом О.М. Смольженюка. Іконостас виконаний Школою і майстернею іконопису у Великій Церкві під керівництвом Л.П. Бачинського.
У крипті є невелика кімната, з якої доноситься приємний запах хліба. Під час Великого посту щодня випікається близько 2 000 просфор, тісто для яких замішується з 45 кг борошна.
Розклад богослужінь Троїцької церкви
Божественна літургія – кожен день о 8:00
Вечірнє богослужіння – кожен день о 17:00
Після літургії служиться молебні та акафісти:
- Щовівторка – преподобному Серафиму Саровському;
- Щочетверга – всім Преподобним Печерським;
- Щоп’ятниці преподобному Феодору Санаксарському;
- Щонеділі (після вечірнього Богослужіння) – Пресвятій Трійці.
По закінченні молебня/акафіста звершується Поминальна служба.
Кожного ЧЕТВЕРГА о 18:00 в храмі відбуваються бесіди зі священником (для бажаючих створити сім’ю чи стати хресними батьками), також проходять лекції для дорослих.
Під час посту в храмі звершується таїнство СОБОРУВАННЯ: середа 9:00, п’ятниця 18:00
Троїцька церква адреса: м. Київ, вул. Митрополита Володимира (Сабодана), 2Б
Як доїхати до Троїцької церкви:
- від ст. м. «Петрівка» – авт. 21, 113, 118 до зуп. «Блок послуг»;
- від Ленінградської пл. – авт. 6 до зуп. «Свято-Троїцький храм».
Телефон: (097) 472-72-72
Більше цікавої інформації про туризм читайте на нашому порталі.