В Україні є кілька міст, де прокладені лінії метрополітену. Це: Київ, Харків, Дніпро та Кривий Ріг. Метро Києва і Харкова працює повноцінно, має багато станцій і є важливим «помічником» для вирішення проблем із дорожнім рухом. Метро Дніпра і Кривого Рогу значно менше, але теж дуже важливе.
Історія Київського метрополітену
Найстарішим в Україні є метро в Києві. Воно було відкрите 6 листопада 1960 року. Це був 14й метрополітен у Європі. Тоді як метрополітен у Харкові з’явився у 1975 році, у Дніпрі в 1995, а в Кривому Розі у 1986 році.
Київське метро має 3 лінії і 52 станції. Загальна протяжність метрополітену становить майже 70 кілометрів.
Ще у 1884 році виникла ідея створити підземну залізницю у Києві. Проєкт представив Дмитро Андрієвській, який був керівником міської управи. Початок тунелю мав бути на Дніпровському схилі біля Поштової площі, а вийти повинен був біля Бессарабки. Проте проєкт відхилили.
У 1916 році об’єднана російсько-американська торгова палата запропонувала побудувати метро у Києві. Але й цей проєкт відхилили.
За час Гетьманату Павло Скоропадський збирався збудувати метрополітен у Києві. Він вважав, що ґрунт столиці просто створений для цього і метро буде ще кращим, ніж у Парижі. Але після приходу до влади Директорії ці плани знову заморозилися.
Але 9 липня 1936 року Київрадою було розглянуто проєкт метро від інженера В. Папазова. Та чи закладали його пропозиції в наступні розробки поки невідомо. Проте у 1938 році розпочалися підготовчі роботи до будівництва метро у Києві. Проєкт був запропонований Інститутом транспортної механіки Академії наук. Але почалася війна і про метрополітен забули.
Лише 5 серпня 1944 року до побудови метро знову повернулися. Тоді було виділено 1мільйон карбованців на проєктно-пошукові роботи.
У 1949 році був створений «Київметробуд». Були проведені дослідження і розвідувальні роботи після яких почалося будівництво метрополітену. Будівництво було досить важким через специфічну місцевість та розмиті породи. Влітку 1949 року були закладені перші шахти. А в грудні 1951 року вперше з’єднали станції «Хрещатик» і «Арсенальна». А у травні 1959 року були проведені останні з’єднувальні роботи між станціями.
У 1958 році був проведений конкурс на краще оформлення станцій метро. На виставі було представлено 80 проєктів. Вибрали 5 кращих і оформили перші 5 станцій: «Хрещатик», «Арсенальна», «Університет», «Вокзальна», «Дніпро».
Для будівництва використовували бетон, залізобетон, а на облицювання – граніт і мармур.
Перша лінія, яку було відкрито – це ділянка Святошино-Броварської лінії.
У 1963 році було відкрито другу пускову лінію метро. Були запущені станції «Політехнічний інститут» і нинішня «Шулявська». З 1964 по 1971 роки будівництво метрополітену продовжувалося, відкривалися нові станції. А 23 серпня 1973 року на станції метро «Арсенальна» вже був відмічений мільярдний пасажир – робітник заводу «Арсенал» Голіков. До кінця 80-х років були споруджені друга та третя лінія.
На початку 21 століття метрополітен у Києві продовжує розбудовуватися. З’являються нові станції, які виникають через потреби і появу нових об’єктів, які приваблюють велику кількість людей.
Під час подій «Євромайдану» метрополітен не працював 2 дні. У 2020 році на час піку пандемії коронавірусу метрополітен не працював два місяці: з березня по травень. З початком війни метрополітен частково припиняв свою роботу або працював не у повну силу. Метро використовували і досі використовують як укриття.
А вже 8 грудня 2023 року між станціями «Либідська» та «Демидіївська» з’явилися тріщини. Станції почало затоплювати. Частину Оболонсько-Теремківської лінії закрили на терміновий ремонт. Станції не функціонуватимуть, а виконуватимуть лише роль укриття. Ремонт триватиме як мінімум пів року. З 9 грудня 2023 року припиняється рух між станціями «Либідська» та «Теремки». Буде проведено терміновий ремонт.
Найглибша станція метро
Найглибшою станцією метро є «Арсенальна». Вона відкрита 6 листопада 1960 року. Розташована між станціями «Хрещатик» і «Метро». Це найглибша станція у світі. Її глибина – 105, 5 метрів.
Станція спроектована за лондонським типом. Облицьована типовими для перших станцій білим і рожевим мармуром, алюмінієвим литвом, мармурові лави. На «Арсенальній» є два ескалатори: – 55, 8 і 46, 6 метра.
На Арсенальній площі розміщений наземний вестибюль. Недалеко від станції розміщена Києво-Печерська лавра, Маріїнський палац, Верховна Рада.
Найкрасивіші станції метро у Києві
У Київському метро є чимало красивих стацій. Однією з найгарніших є «Золоті ворота». Збудована за проєктом Миколи Жарікова. Вона являє собою сукупність з райдужних мозаїк, де зображені князі, символіка та пам’ятні місця Київської Русі. Тут також є оригінальні зліпки, люстри. Розташована станція в центрі Києва.
Незвичайною є станція «Славутич». Вона створена у біло-блакитній гаммі, має цікаві колони і химерні світильники. Все це показує примхливість річки Дніпро. Станція «Бориспільська» виділяється мінімалізмом. Вона дійсно космічна. Особливо, якщо на ній немає людей.
Цікавою є і станція «Олімпійська». На ній розташована композиція із олімпійських кілець, що є візитною карткою. Дуже гарною є станція «Теремки», яка має блискучу гранітну підлогу, геометричні мозаїки, незвичні ліхтарі.
Станція метро «Хрещатик» прикрашена майоліковими панно художниці Оксани Грудзінської.
А от станція «Театральна» прикрашена 3-Д графіті, яке зробили художники студії WallStreet.
Метрополітен у Києві – це чудове місце, де можна не лише доїхати туди, куди необхідно, але й насолодитися красою станцій.
