Цього року виповнюється 1028 років від дня завершення та освячення першого кам’яного храму в державі України-Русі — Успенської церкви, відомішої як Десятинна церква у Києві. На питання «Хто побудував Десятинну церкву» кожен школяр знає відповідь. Вона була побудована великим князем Володимиром на заміну головного язичницького святилища – святині Перуна – і символізувала перехід Русі до християнства та подальше визнання Київської держави християнським світом. Давайте ознайомимося з історією Десятинної церкви.
Десятинна церква: походження назви
Багато людей задаються питанням про виникнення назви. Десятинна церква: чому її так назвали? Хоча її офіційна назва мала бути Успенською церквою, незабаром вона стала широко відома як Десятинна церква (Десятина церква), тому що на честь її відкриття князь Володимир влаштував велику урочистість і відклав одну десяту частину своїх доходів на потреби церкви. Тож відповідь на питання «Чому церква називається Десятинною?» можна вважати знайденою.
Будівництво споруди
Офіційне хрещення Київської Русі відбулося 988 року і надало великому князю винятково високий статус. За хрещенням киян були великі будівельні роботи. На Старому Київському пагорбі, над яким височіє чудова церква Успіння Богородиці, було збудовано укріплену фортецю, відому як «Місто Володимира». «Повість временних літ» датує заснування церкви 989 роком.
Будівництво церкви стало кульмінацією християнізації Русі Володимиром, яка допомогла встановити тісні стосунки з Візантією та привела його народ до визнання греко-римської культури. Перша кам’яна церква Київської Русі будувалась сім років і була освячена 12 травня 996 року. Більшість будівельних робіт виконали майстри з Візантії.
Архітектура церкви
Споруда була відносно невелика (22х31 м). Її дах підтримували два ряди по шість колон, а від східної стіни відходили три напівкруглі апсиди. Інтер’єр був щедро прикрашений іконами, хрестами та дорогоцінним камінням, які Володимир привіз із Херсонесу, де, як повідомляє Літопис, він сам хрестився. Підлога була викладена глазурованою теракотовою плиткою. Збереглося кілька фрагментів мармуру, порфіру та іншого кольорового каміння. Стіни були прикрашені фресками та мозаїкою. Оскільки в інтер’єрі було використано дуже багато мармуру та різьбленого каменю, Літопис описує церкву як «мармурову».
Перед церквою була площа, на якій Володимир розмістив чотири «мідні святині» (можливо, стародавні вівтарі) та мідні фігурки коней, що колись прикрашали Херсонес. Розташована в самому серці Володимирської резиденції, Церква домінувала не лише над Верхнім містом Києва, а й над нижнім районом, відомим як Поділ, і прикрашала давню столицю своєю дивовижною красою.
Цікавинки християнської обителі
Цікаві факти Десятинної церкви тамують подих. Вона наповнена таємницями та величезною історією, в якій одним з найцікавіших моментів є те хто похований в Десятинній церкві.
У храмі знаходилися мощі святих – папи Климента I та його учня Феба, – які Володимир також привіз із Херсонесу. Сюди він привіз саркофаг своєї бабусі, княгині Ольги.
Церква містила усипальниці семи князів, а також стала місцем останнього упокоювання самого Володимира та його дружини, візантійської царівни Анни. Їхні саркофаги, згідно з «Хроніками Тітмара Мерзебурзького» XI століття, стояли в церкві поруч.
Знищення святині
Кінець державності та могутності Київської Русі настав раптово, з монголо-татарською навалою. У 1230-ті роки хан Батий переміщався слов’янськими землями, знищуючи все на своєму шляху. Після спустошення великих територій Русі та кровопролитних боїв, внаслідок яких було взято Переяслав та Чернігів, орди під проводом двоюрідного брата Батия Менгу-хана досягли Києва. Тільки річка Дніпро лежала між ними та містом. Чудове місто Київ справило на монголів велике враження, і Менгу-хан не хотів його штурмувати, натомість запропонувавши його мешканцям умови капітуляції, але кияни не здали місто.
У листопаді 1240 року 140-тисячне монгольське військо на чолі з самим Батим переправилося через Дніпро і осадило місто. Облога тривала десять тижнів та чотири дні. Потім, прорвавши укріплення, монголи увірвалися до міста у день Святого Миколая. Вони грабували церкви та монастирі, забирали ікони, хрести та всі церковні прикраси. Загорілися палаци, будинки та майстерні киян, книги, рукописи та витвори мистецтва – усі дорогоцінні культурні скарби держави.
Доблесний опір чинило київське військо на чолі з боярином Дмитром, регентом галицького князя Данила. Захисників було відкинуто до стародавнього центру. Там, на княжому дворі, біля Десятинної церкви, де сховалися люди, відбувся останній і найкровопролитніший бій. Церква була наповнена людьми – в основній частині будівлі, на галереях і навіть у святилищі. Коли почався штурм церкви, повідомляє «Хроніка», «стіни впали під напругою». Свою роль відіграли і облогові машини, що кидали каміння у стіни церкви.
Мати-Церква землі Руської, Десятинна церква була головною духовною перлиною Києва та всієї Русі. Доля цієї церкви відбиває долю самої Київської Русі. Створена, коли Київська держава вперше досягла міжнародного визнання, вона була зруйнована в момент падіння цієї держави.
Церква була об’єктом досліджень протягом майже 400 років, і її досі можна побачити у графічних реконструкціях та результатах археологічних розкопок, які продовжує сьогодні Інститут археології Національної академії наук України.
Більше про історії Києва читайте на нашому порталі.