Його називають історичною, архітектурною та науково-технічною пам’яткою головного міста України, а ще транспортною візитівкою нашої столиці. Такий солідний статус має Київський фунікулер, що сполучає район Подолу з верхньою частиною мегаполіса.
Детально про цей унікальний об’єкт, який має ще й художню цінність, про його колишнє й сучасне життя, розповідається далі.
Екскурс у минуле
Ще за давніх часів киянам, що мешкали в Верхній частині міст, діставатися на Поділ було складно. Тоді ці два регіони сполучалися між собою п’ятьма сотнями дерев’яних сходинок, які взимку часто покривалися кригою й ставали слизькими.
Пізніше містяни стали приходити до центру через Андріївський узвіз. Згодом у Києві став курсувати від Подолу до Хрещатика трамвай. Такий електротранспортний засіб на території російської імперії став першим.
А історія будівництва фунікулера в Києві розпочалася на початку минулого століття. Його ідея була подана інженером Артуром Абрагамсоном. Цей же фахівець контролював процес спорудження відповідного об’єкту, який тоді називали механічним підйомом із канатною тягою.
Аналогічну підйомну систему трохи раніше збудували в Одесі за проектом Миколи П’ятницького. Цей же розробник створив проект і для київського фунікулера, а допомагав йому у відповідній роботі Олександр Баришніков.
Будівельний процес зайняв близько трьох років – він тривав з 1902 по 1905 рік.
Оскільки точка відправлення цього незвичайного транспорту розташовувалася неподалік Михайлівського Золотоверхого монастиря, його назвали «Михайлівським електричним канатним підйомом».
Вирушаючи 20 травня 1905 року вперше, столичний фунікулер перевозив тих, хто його звів – механіків та будівельників. Наступного дня він став доступний для всіх киян.
Раніше шлях цього транспорту був коротшим приблизно на чотири десятки метрів. На нинішньому місці розташування нижньої станції тоді знаходилося кілька приватних будинків. За даними джерел, владі Києва в той час не вдалося викупити у власників цю територію. Причина була банальною – відсутність у міському бюджеті коштів, які затребували вимогливі господарі.
Але рішення проблеми було знайдено – побудували трамвайну лінію від Контрактової площі до фунікулера, а від вищої станції канатного підйому проклали додатковий трамвайний маршрут.
На той час таку трасу фахівці розглядали як новітнє інженерне рішення, бездоганне з точки зору інженерії та розташування.
Як жив київський фунікулер у радянські часи?
Цей транспорт, який економно споживав електричну енергію, перевозив людей навіть у роки воєн.
Чисельність його пасажирів рік від року росла. У даному зв’язку на початок 1950-х років виникла необхідність глобальної реконструкції канатного підйому. Такі роботи були проведені в 1956 році.
Результатом стало придбання нових металевих вагонів, м’яких крісел у них та автоматичних дверей.
Наступна реконструкція, 1963 року, передбачила сучасне переобладнання машинного залу та зміну вигляду станцій. Такі роботи були спрямовані на покращення безпеки пасажирів й оновлення дизайну локації.
Відомо, що в 70-і роки була висловлена пропозиція заміни фунікулера аналоговими типами підіймачів. Але в життя ця ідея втілена не була. Категорично проти її реалізації виступив головний архітектор столиці Ігор Іванов. Аргументи цього фахівця були простими, проте вагомими – він наголосив на історичній цінності знаменитого підйомника.
Друга реконструкція змінила вигляд цієї візитівки Києва радикально – підіймач та його дизайн переробили повністю. У результаті головне місто України отримало нову архітектурну родзинку, яка зберегла своє практичне значення.
Цікаві факти про київський фунікулер
Можна навести цілий ряд дивовижних фактів, про які детально розповідають місцеві гіди туристам та іншим гостям столиці під час екскурсій.
- Вестибюлі підйомника демонструють витвори образотворчого мистецтва – їх вишукані вітражі створили талановиті українські художники Микола Шкаралупа та Валентин Задорожний.
- Перші вагони фунікулера, на відміну від сучасних, являли собою напіввідкриті конструкції. У кожному з них могло розміститися максимум 7 десятків пасажирів. Виготовлені ці вагони були в Швейцарії.
- Єдина за всю історію його існування аварія на цьому транспорті сталася 1918 року. Тоді відбулося зіткнення нижнього вагона з верхнім через зрив останнього. Жодна людина не загинула, проте така подія стала приводом для капітальної реконструкції системи об’єкта та змусила конструкторів подовжити його маршрут до нижньої станції.
- Зараз щорічно фунікулер у Києві перевозить до 4 мільйонів пасажирів, потік яких не зменшується, попри суворі реалії життя країни, в тому числі її столиці. На початок 1940-х років цей пасажиропотік був менший утричі, проте вже тоді в два рази перевищував заплановану кількість пасажирів.
- У Києві даний транспорт завжди був найдешевшим. З 1961 року по 1986 рік вартість проїзду на ньому не змінювалася. Коштував тоді квиток 2 копійки.
Нестандартні події в житті київського фунікулера відбулися взимку 2013 року. Тоді в столиці випало одразу півтора метра снігу, через що транспортний рух було паралізовано. Але винахідливі кияни обернули цю ситуацію собі на користь. Вони стали використовувати фунікулер як підйомник для спуску на лижах та сноубордах з Володимирської гірки та Андріївського узвозу.
Запитання й відповіді
Коли відкрили фунікулер?
Офіційне його відкриття відбулося 21 травня 1905 року.
Скільки часу триває подорож на такому незвичайному транспорті?
В один бік від станції метро «Поштова площа» до Михайлівського Золотоверхого монастиря фунікулер іде близько 2,5–3 хвилин.
Яка швидкість руху вагонів?
Вона становить приблизно 2 метри за секунду або 7,2 кілометра за годину.
Скільки зараз пасажирів вміщує кожен вагон підйомника?
У ньому передбачено 30 пасажирських посадкових місць, а взагалі у кожному з вагонів може розміститися до сотні пасажирів.
Яка довжина фунікулера в Києві?
Він долає шлях протяжністю 222 метри. Верхня станція, що знаходиться нагорі Володимирської гірки, розташована на 76 метрів вище від станції нижньої.
Чи бувають на цей транспорт черги?
Так, вони бувають на вихідні та на свята. Наприклад, в День Незалежності або в день міста Київ бажаючим прокататися доводиться простояти в черзі як мінімум 30 хвилин.
Скільки коштує фунікулер в Києві?
Наразі вартість проїзду на відповідній фунікулерній системі становить 8 гривень.
Чим приваблює туристів поїздка такою канаткою?
Це можливість помилуватися мальовничими краєвидами української столиці, які виглядають неперевершено в будь-яку пору року.
Хто придумав фунікулер?
Розробниками даного спеціалізованого транспорту стали Олександр Баришніков та Микола П’ятницький.
Який графік роботи такого підйомника?
Київський фунікулер, час роботи якого з 8.00 до 22.00, працює без вихідних.
Кияни переповідають різні містичні легенди про шлях, яким рухається цей транспортний засіб. Наприклад, розказують, що в прадавні часи в цьому місті відбувалися шабаші відьом. А ще нібито ним колись, за часів правління Володимира Великого, волокли ідола бога Перуна, якого мали стратити, втопивши в Дніпрі.
Більше актуальної інформації про столицю читайте в рубриці Інфо на нашому порталі.