Театр опери та балету в Києві – це одна з перлин української столиці, як культурна, так і архітектурна. Театр має древню історію, яка варта уваги як місцян, так і гостей міста.
Історія Оперного театру в Києві
Відповідаючи на питання коли збудований театр, слід зазначити, що Історія Національної опери України розпочалася у 1867 році, коли численні прохання, адресовані уряду, призвели до створення регулярної оперної трупи у Києві, який був тоді одним із значних центрів імперії.
Влітку 1867 року в Києві було створено першу в Росії регулярну оперну трупу, яку очолив екс-співак та імпресаріо Фердинанд Бергер – видатний організатор театральної справи. На його запрошення багато талановитих артистів приєднатися до нового театру.
У перші роки свого функціонування театр поповнив репертуар творами, написаними переважно російськими композиторами: «Життя за царя», «Русланом та Людмилою» М. Глінки, «Русалка» О. Даргомизького. Однак трупа не знехтувала європейською класикою і виконала «Севільського цирульника» Дж. Россіні, «Одруження Фігаро» В.-А. Моцарт.
4 лютого 1896 року, після постановки «Євгенія Онєгіна» П. Чайковського, споруда театру спалахнула. Вогонь поширився за лічені секунди і за кілька годин згорів ущент Міський театр, збудований у 1856 році за задумом архітектора Івана Штрома.
Тим часом міська рада, вимушена вимогами народу, оголосила тендер на найкращий проект нового оперного театру. Тож хто архітектори сучасної будівлі опери? Переможцем став академік Віктор Шреддер. Його проект – це захоплюючий ансамбль неоренесансного екстер’єру та ункціональності. Як виглядає споруда? Віктор Шреддер подбав про те, щоб будівля була зручною і для митців, і для глядачів, пропонуючи їм вишукані інтер’єри, що є сплавом класичного стилю і модерну Відня, що активно задіюється в більшості великих європейських міст.
Що цікавого всередині? Триярусний зал театру вміщував 1683 особи. Після реконструкцій, що проходили в 1935 і 1988 роках, це число скоротилося трохи більше 1300 за рахунок розширення оркестрової ями і видалення незручних сидінь. 16 (29) вересня 1901 року відбулося урочисте відкриття нової опери. На ньому прозвучали написана спеціально з цієї нагоди кантата «Київ» Вільгельма Гартевельда та «Життя за царя» М. Глінки.
У першому десятилітті ХХ століття афіша Національної опери України пропонувала виступи найвидатніших російських та українських співаків на той час: Олександра Мішуги, Олени Петляш, Платона Цесевича, Катерини Воронець. Там охоче виступали зірки світової опери. Серед них були Маттіа Баттістіні, Марія Гальвані, Тітта Руффо, Джузеппе Ансельмі, Леонід Собінов.
На початку 20 століття, коли Київ переживав небувалий розквіт, Київська опера посідала особливе місце у громадському житті городян. Боротьба за незалежність України у 1918-1920 роках започаткувала відродження національної культури, у тому числі музики.
У 20-ті роки театральне мистецтво у Києві відродилося. У 1925 році, викликаний недовгою хвилею націоналізації, театр зазнав реорганізації. П’єси, написані та завжди виконувані російською мовою, перекладалися та виконувались українською мовою. Одна за одною з’являються нові опери, що ґрунтуються на українській історії: «Тарас Бульба» та «Різдвяна ніч» М. Лисенко, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулак-Артемовського, «Кармелюк» В. Костенко.
Істотна реорганізація відбулася 1934 року, коли Київ став столицею України. До трупи театру приєдналися численні солісти Харківської опери, а також співаки хору, музиканти оркестру та артисти балету.
Київська опера набула статусу, що дорівнює статусу найбільших театрів СРСР – Московського Великого театру та Кіровського театру в Ленінграді. До складу трупи входили найвидатніші диригенти, режисери, декоратори та хореографи на той час – Арій Пазовський, Леонід Жуков, Антін Рудницький, Володимир Йориш, Михайло Козицький, Йосип Лапицький, Володимир Манзій, Анатолій.
70-ті та 80-ті роки були осяяні яскравим талантом та енергією головного диригента театру Стефана Турчака. Гізела Ципола, Євдокія Колесник, Марія Стефюк, Галина Туфтіна, Анатолій Солов’яненко, Анатолій Мокренко, Людмила Юрченко, Валентина Кочур та багато інших видатних особистостей в той час працювали під його керівництвом.
Київська опера і сьогодення
1992 року Київська опера стала Національною оперою України. Театр продовжує виконувати свою головну культурну місію – поширювати красу та велич оперного та балетного мистецтва, робити внесок в українську та світову культуру. Останні сезони в Опері виявилися успішними. Нові постановки були визнані важливою подією в культурному житті України і довели, що артисти мають великий виконавський потенціал.
В останнє десятиліття відбулися прем’єри опер «Турандот» та «Манон Леско» Дж. Пуччіні, «Макбет», «Бал-маскарад» та «Дон Карлос» Дж. Верді, «Норма» В. Белліні, «Любовне зілля» Дж. Доніцетті та інші.
Сьогодні складу театру входять.
- Петро Чупріна – генеральний директор;
- Микола Дядюра – головний диригент;
- Анатолій Солов’яненко – головний режисер;
- Аніко Рехвіашвілі – головний хореограф;
- Марія Левицька – керівник сценографії;
- Богдан Пліш – головний хормейстер.
На сцені з’явилося нове покоління зірок, серед яких відомі актори та артисти, оперні співаки солісти балету, Людмила Монастирська, Лілія Гревцова, Леся Алексєєва, Ігор Мокренко, Дмитро Агєєв, Ігор Євдокименко, Андрій Маслаков, Сергій Скочеляс, Наталія Мацак, Денис Недак, Тетяна Ліозова, Катерина Алаєва, Катерина Кухар.
Українське оперне та балетне мистецтво відоме у всьому світі. Національній опері України вдалося інтегруватися у світове музичне життя, про що свідчать регулярні гастролі та участь у міжнародних конкурсах. Купити квитки в оперний театр Києва – це не лише насолодитися чаруючими постановами, це можливість поринути в атмосферу 19 століття та прожити кілька годин тогочасним життям.
Придбання квитків, графік роботи та контакти
Афіша Оперного театру в Києві сьогодні різноманітна. Білети в оперний театр продаються в касі, на платформі Karabas.com та інших онлайн-касах.
Графік роботи театральної каси: щоденно з 11:00 до 19:30 і до 19:0 щопонеділка.
Контакти для отримання додаткової інформації та бронювання: (044) 235-26-06, (044) 234-03-53.
Більше про історію Києва читайте на нашому порталі.
