Свято-Михайлівський Видубицький чоловічий монастир – один з найвідоміших храмових комплексів України. Він вражає своїми розмірами, історією та значенням. За тисячну історію монастир пережив дуже багато і дійсно був центром релігійного і культурного життя.
Видубицький чоловічий монастир
В кінці 19 століття були віднайдені Звіринецькі печери. Тоді стало зрозуміло, що вони, мабуть, старіші за Лаврські. А, отже, ченці жили тут ще до хрещення Русі Володимиром. Після 988 року ченці змогли вийти з печер і вільно заснувати новий монастир. Видубицький чоловічий монастир був названий так, тому що тут була переправа через Дніпро і тут «видибали» човни із дуба.
Печери були перетворені на кладовище, а монастирське життя вирувало назовні. Перший монастир був дерев’яний і по ньому нічого не лишилося, адже він згорів. Пізніше Ярослав Мудрий подарував ці землі своєму синові Всеволоду, який у 1070 році почав будувати тут храм.
Ще у 12 столітті монастир був центром літописання. У 1116 році саме тут була завершена друга редакція «Повісті минулих літ». Багато літописних статей написав місцевий чернець Адріан, а Володимир Мономах зібрав тут велику колекцію книг. Монастир був активним учасником політичного життя у Київській Русі. У 12 столітті Дніпро почав підмивати береги монастирських споруд. Тому були споруджені підпірні укріплення, які зруйнувалися у 15-16 столітті. З часом монастир втратив своє значення. Подальші згадки про нього датуються 15 століттям.
У 1596 році монастир було передано уніатам, але зважаючи на постійні протистояння, у 1635 році його знову повернули православним.
У 17-18 столітті монастир розвивається. Тут з’являються нові споруди, а російська імперська влада підтримує його. За часів Катерини Другої монастир став лікарнею для ченців. Частина його території стала кладовищем, а землі часто продавалися.
У 1924 році ченці покинули монастир. Всі цінні речі конфіскували, трапезну перетворили на клуб, у келіях поселилися сім’ї робітників деревообробного комбінату. До 1936 року у Михайлівській церкві ще були богослужіння. А тоді комсомольці-активісти на подвір’ї монастиря зробили багаття з культових речей. За часів Другої світової війни монастир не постраждав. У 1967 році сталася пожежа, яка знищила внутрішнє начиння Георгієвської церкви. Тому хто архітектор Видубицького монастиря сказати непросто, адже він не один, а от відновлювали Георгіївський храм за проєктом архітекторки Раїси Бикової.
З 1997 року тут діяв монастир української православної церкви Київського патріархату.
Зараз Видубицький монастир ПЦУ чи УПЦ належить сказати дуже просто – комплекс відноситься до Православної Церкви України і відкрито підтримує проукраїнську позицію та проводить богослужіння українською мовою.
З чого складається монастир
Видубицький монастир Київ – це цілий комплекс, який складається з кількох споруд:
- Георгіївський собор – храм побудували на гроші полковника Михайла Миклашевського. Сталося це у 1696-1701 роках. Це традиційна українська церква часів Гетьманщини. Особливою гордістю був іконостас, який подарувала дружина Данила Апостола Ганна. У 1936 році іконостас спалили. У 1967 році згоріло все автентичне внутрішнє начиння. З 1998 року тут відновлені служби.
- Михайлівська церква – це найдревніша споруда комплексу. Її спорудили у 1070-1088 роках. Східна стіна церкви дуже постраждала від повеней. У 17 столітті гроші на реставрацію давав Петро Могила. У 1760 році була пожежа і церкву реставрував Юрасов. Наступна реставрація відбувалася у 70-80-х роках минулого століття. У церкві був виявлений розпис 11, 18, 19 століть.
- Дзвіниця – гроші на побудову давав Данило Апостол у 1727-1733 роках. Всі фасади дзвіниці мають абсолютно різне оздоблення. У кінці 18 століття дзвіниця перебувала у аварійному стані, тому з неї зняли дзвони. У кінці 20-х років 19 століття була проведена реставрація, надбудований ярус. Автор проєкту – Андрій Меленський. На початку 20 століття була проведена реконструкція за проєктом Євгена Єрмакова. Зараз у дзвіниці на другому ярусі знаходиться церква пророка Даниїла.
- Спаська трапезна – збудували у кінці 17 століття на кошти Михайла Миклашевського. З того часу не перебудовувалась. Стоїть біля Георгіївської церкви. Автентичні розписи втрачені. Повторно розписали церкву у 19 столітті.
- Каплиця церкви архистратига Михаїла – збудована у 17 столітті. Призначена для відспівування.
- Братський корпус – побудований у середині 19 століття.
- Будинок настоятеля – збудований у 70-х роках 18 століття відомими архітекторами. Реставрований у кінці 19 століття.
- Некрополь – монастирське кладовище. З 30-х по 60-ті роки минулого століття більшість поховань була знищена. Тут, наприклад, була похована Варвара Ханенко, Богдан Ханенко, Костянтин Ушинський, Марія Капцевич – княгиня, яка померла під час пологів. Довгий час вагітні киянки носили на її могилу квіти, для того, щоб їхні пологи пройшли вдало.
Видубицький монастир цікаві факти має теж. Наприклад, тривалий час настоятелем тут був діючий Предстоятель православної Церкви України Епіфаній, який очолив монастир у дуже молодому віці.
А Тарас Шевченко у 1844 році зобразив Видубицький монастир у офорті.
Як дістатися до Видубицького монастиря?
Монастир діючий і активний як в релігійному, так і в світському житті. Видубицький монастир адреса якого вулиця Видубицька, 40 працює щодня.
Як доїхати до Видубицького монастиря? Від станції метро «Печерська» можна сісти на автобус 62 або тролейбус 14 і доїхати до зупинки «Ботанічний сад». Якщо їдете від Палацу Спорту, то варто сісти на тролейбус 14 до Ботанічного саду. Від станції «Звіринецька» можна дійти пішки вулицею Бастіонною до Ботанічного саду.
Видубицький монастир – розклад богослужінь має сталий. Наприклад, о 7.40 щодня читають часи, тоді о 8.00 ранку починається Божественна Літургія. А о 17.00 служиться Вечірня і Утреня. Служби проходять щодня.
Видубицький монастир – справжня перлина, де все дихає історією. Тут варто побувати хоча б раз у житті.
Більше про цікаві місця Києва читайте в рубриці Туризм на нашому порталі.